Квартира в подарунок або за заповітом?

Багато хто ще, будучи живими, не хочуть, щоб родичі сварилися через квартиру, тоді вирішується питання, як розділити спадщину: оформити дарчу або скласти заповіт.

І як же все – таки вирішити квартирне питання.

Щоб зробити вибір на чиюсь користь, потрібно знати, чим відрізняються ці форми, і що потрібно для оформлення.

Перш за все, необхідно бути присутнім особисто при складанні заповіту, при даруванні можна все оформлення надати довіреній особі.

При оформленні заповіту потрібен паспорт, а також довідка про те, що людина психічно дієздатний. При оформленні довіреності паперів набагато більше: крім паспорта потрібні всі документи на квартиру і на всю іншу наявну нерухомість.

Заповіт має бути завірене обов’язково у нотаріуса, а от довіреність – ні, хоча це було б не зайвим. Договір дарування завжди реєструється.

Після складання всіх документів, з’являється істотна різниця у праві на володіння майна. Коли складено заповіт, господар не позбавляється нерухомості, є повноправним господарем, про що свідчить можливість передумати. Дарча ж автоматично переносить право володіння на іншу особу, і передумати фактично не можна.
За законом купівлю-продаж можна укласти тільки в письмовій формі. Але фахівці вважають, що краще всього ще й звертається до нотаріуса. Зрозуміти, навіщо потрібен нотаріус в таких угодах найкраще на прикладах.

Приклад перший.
Громадянин вирішив купити нерухомість у самотньої старенької. Всі документи на продаж у неї зібрані. Коли вже був оформлений договір і були передані гроші, громадянин дізнається, що продавщиця не дієздатна, а за нею доглядає опікун.
Все закінчується зазвичай через суд. Договір розривається, а гроші не завжди переходять до власника. У цьому випадку нотаріус б попередив би і, можливо, сам би перевірив, чи немає тут шахрайства.
Приклад другий.
Оформлена угода купівлі-продажу, гроші вже на руках у продавця. Але трапляється неприємність, покупець втрачає свій екземпляр договору. Недобросовісний продавець не бажає робити копію зі свого, так як нерухомість залишається у нього в руках.
І не можна довести, що гроші вже віддані. У цій справі нотаріус б залишив би один примірник в архіві, і все легко було б відновити.
Може бути приведено ще маса прикладів, де участь нотаріуса все змінило.
Але думати, як краще вчинити, і вирішувати всі можете тільки ви.
А якщо справа стосується обміну нерухомості.
Багато хто думає, що в цій справі не варто залучати посередників, так як нікому не хочеться витрачати зайвих грошей. Але насправді так набагато простіше. Вам не доведеться витрачати свій цінний час на вивчення стовпів з оголошеннями. А грошей на покупку газет з оголошеннями, можливо, піде стільки ж.

Like this post? Please share to your friends: